Процес перейменуванні 135 вулиць в Херсоні і населених пунктах Херсонської громади буде складним, і під час його реалізації виникатиме чимало проблем.
Про це в етері Ютуб-проекту «Люди нашого краю» розповів херсонський краєзнавець Сергій Дяченко, який входить до складу експертної групи при комісії з найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, парків, скверів, мостів та інших об’єктів, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок на території Херсонської міської територіальної громади.
За словами Сергія Дяченка, під час перейменування вулиць, які зараз мають колоніальні російські назви, слід дотримуватися двох головних принципів: відповідності діючому законодавству і принципу географічності.
«Кожна нова назва має бути природною для цього населеного пункту, відповідати його особливостям», – каже Дяченко.
На думку краєзнавця, в Херсоні мають бути вулиці, які стали б візитівками міста, почувши про які, люди одразу розуміли б, що йдеться про Херсон:
«Ось – приклад: якщо ми кажемо про вулицю Дерибасівську, то розуміємо, що йдеться про Одесу. Такої вулиці ніде нема більше. І в Херсоні мають бути такі вулиці, яких не буде ніде, і лише за назвою вулиці буде зрозуміло, що це – Херсон. Також важливо запобігти повторів, щоб вулиць з однаковими назвами не було в кількох населених пунктах».
Дяченко зазначив, що чи не найбільшою проблемою в процесі перейменування вулиць буде комунікація з місцевими мешканцями. Тобто, одне з основних завдань влади і експертів – бути в постійному контакті з громадою і дохідливо пояснювати, чому та чи інша вулиця має отримати певну назву.
Але вирішальний голос, за словами Дяченка, повинні мати все ж експерти, з думкою яких повинні рахуватися влада і громада. Щодо останньої, то вона може мати хіба що дорадчий голос, вважає краєзнавець.
І тут з Дяченко важко не погодитися, бо в Херсоні були випадки, коли влада зберігала колоніальні назви вулиць, пішовши на поводу саме у мешканців, яким дуже хотілося «зберегти історію». Приклад: невдала спроба перейменування вулиці Московської в Херсоні.
Сергій Дяченко зазначив, що саме експерти повинні приймати остаточні рішення щодо перейменування вулиць, бо вони мають певні знання історії міста та підготовку в інших сферах, що дозволить прийняти дійсно обґрунтоване рішення.
Також під час дискусії йшлося, що теперішня влада Херсона (міська військова адміністрація) має бути дуже обережною в питаннях перейменування вулиць, бо, є велике питання щодо морального права військової адміністрації це робити. Перш за все через те, що ця влада – тимчасова і не виборна.
Сергій Дяченко розповів, що члени комісії і експертної групи легше досягають згоди, коли йдеться про перейменування периферійних вулиць, і куди складніше домовлятися щодо центральних. Таких, як проспект Ушакова, вулиці Суворова, Воронцовська, деяких інших.
«Моя думка – в центрі міста і в назві центральних вулиць повинна відображуватися історія Херсона», – каже краєзнавець.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України, що передбачає так звану «деколонізацію» топонімів (географічних назв) в Україні.
Згідно з цим законом, в Україні відтепер заборонено давати географічним об’єктам назви, які символізують або звеличують Росію. Також заборонені топоніми, пов’язані з пам’ятними місцями, датами, подіями в російській історії.
Закон прямо забороняє називати географічні об’єкти на честь історичних діячів, які здійснювали агресію проти України або іншої країни, або здійснювали тоталітарну політику і практику радянського і російського режимів, в тому числі на тимчасово окупованих територіях України.
