2 квітня у Львові завершилась виставка, присвячена творчості херсонського митця В’ячеслава Машницького. У жовтні 2022 року друзі художника повідомили про його зникнення з власної дачі. Дотепер невідомим залишається місцезнаходження митця.
Але його друзі не залишаються байдужими. Виставка “Розшук”, присвячена Машницькому, – саме їхня ініціатива.
Нашій редакції вдалось поспілкуватись з організаторами виставки Семеном та Ріною Храмцовими.
Храмцови розповідають, що виставка пройшла в домашній та затишній атмосфері. Серед відвідувачів були і херсонці. Завітав Лесь Касьянов, який зняв про В’ячеслава документальний фільм кілька років тому. Також приходили друзі та знайомі художника, але були й ті, хто вперше дізнався про митця, його творчість.
На виставці повісили планшет, на якому запустили той самий документальний фільм Олексія Косая, аби відвідувачі могли почути голос В’ячеслава, дізнатись більше про нього, а також побачити довоєнний Херсон.
Організатори згадують, як на початку війни закрили фонд (Благодійний фонд ім. Поліни Райко, – МОСТ), музей (Музей сучасного мистецтва, – МОСТ), припинили повністю всю діяльність. І от 5 березня у Музея сучасного мистецтва день народження, а 21 березня – у В’ячеслава. Друзі митця не змогли оминути останню дату, хоча спочатку думали, що виставка буде не на часі.
“Ми вирішили підібрати особливі роботи Слави, які здались нам пророчими. Однією з таких робіт став імейл-проєкт “Розшук”, яку В’ячеслав зробив у 1999 році, коли жив у Москві. У той період життя він працював дизайнером, маркетологом. В’ячеслав написав об’яву, зробив фото і оголосив себе в розшук і розіслав різним галереям цю роботу”, – згадують Храмцови.
Другу роботу він створив, коли приїхав в Херсон. У той період він відкрив галерею у себе вдома з другом Ігорем Платоновим. І тоді ж було створено низку робіт з проєкту-подорожі “Пошуки зниклих цивілізацій”.
Проект було створено під час подорожі В’ячеслава з Платоновим з Херсона до Станіслава, куди вони дістались на човнах. Машницький створив такий собі бортовий журнал, куди все записував. Ось так і вийшла ця робота.
Третя ж робота була створена під час повномасштабного вторгнення, у 2022 році. Тоді, на початку війни Семену зі Славою зателефонували друзі із Франції і попросили описати, що вони бачили навколо себе.
“Слава записав коротке відео, де на початку він сказав: “Я би хотів зробити видимим те, що не видимо”, – розповідають митці.
Саме ці 3 роботи здались організаторам виставки надзвичайно актуальними. Врешті-решт ідея оформлення виставки була втілена в життя.
Семен та Ріна вважають В’ячеслава Машницького особливим митцем. Кажуть, що його та музей (Музей сучасного мистецтва, – МОСТ) всі знають в мистецьких колах України. Саме він перший за часів незалежної України створив Музей сучасного мистецтва, був з тої “золотої ліги” українських митців у 2000-х, багато вчився, подорожував.
Після повернення до Херсона у 2000-х у В’ячеслава померли батьки, і в їхній квартирі художник створив галерею, проводив там виставки.
Його друзі підкреслюють, що у нього особливе бачення мистецтва.
Згадують, що на вуличній акції, яка проходила в Парижі, було виділено окремий стенд, присвячений В’ячеславу та його творчості, Херсону.
Марія Якущенко
