Російські окупанти викрали і вже більше 5 місяців утримують в полоні жителя Херсонської області Миколу Доніка.
Про це на своєму сайті повідомило видання Центру прав людини ZMINA.
Жителя села Новоросійське Лазурненської громади викрали 17 жовтня 2022 року.
“Микола взагалі не розумів, що відбувається. Він сів на мопед і поїхав до свого дому, щоб усе з’ясувати. Я не витримав і теж пішов до нього. Вони [окупанти] оточили вулицю з обох боків і заблокували рух. Перед приїздом військові запустили над будинком Миколи дрон, щоб він не втік через городи”, – розповів брат Миколи Доніка Сергій, якого тоді теж викрали, але згодом відпустили.
Після зустрічі з російськими загарбниками вони зв’язали Миколі та Сергію руки скотчем, а на голови їм натягнули ганчірку та шапку.
Паралельно близько 20 російських окупантів “обшукували” будинок Миколи Доніка. Після цього у нього зникли паспорти, документи на машину і будинок.
“Біля будинку Миколи нас протримали близько години, а потім кинули до машини й кудись повезли”, – сказав Сергій Донік.
Сергій припускає, що тоді їх відвезли до Скадовська. В дорозі російські загарбники питали у братів, наприклад, про зміну паспорта на російський.
“Щодо паспорта я відповів, що ми дрібні землевласники й нам не вистачає часу на це все. Що ми садимо пшеницю та соняшник і восени в нас посівна кампанія.
А Микола сказав, що жодних вимог про зміну паспорта не було”, – згадував Сергій.
Далі викрадених братів привели до кімнати, яка була обкладена плиткою. Це могла бути якась кухня чи пральня.
Сергій Донік сказав, що, за словами одного з інших бранців, їх усіх тримали в якомусь дитячому пансіонаті.
Чоловік нібито це випадково прочитав на табличці, коли його виводили на допит.
Наступного дня Сергія і Миколу погодували. Весь час їх тримали зв’язаними. Руки розв’язували лише на час прийому їжі, пиття або відвідування туалету.
Допитувати братів Доніків почали у перший же день полону. Спочатку допитали Сергія, а потім Миколу.
У кімнаті для допитів були двоє людей – один з них був старший і спокійніший, а інший молодий і запальний. Доніків звинуватили в організації тероборони.
“Під час допиту мені закидали створення тероборони, яку очолював мій брат. Що нібито ми роздавали людям зброю. Мене запитували, хто туди входив та де ми заховали зброю. Я сказав, що не розумію, звідки в них така інформація, і не можу нічого відповісти, тому що такого не було.
За це я отримав по потилиці.
Один з них стояв збоку і гумовим кийком гладив мене по руці“, – розповідав Сергій.
Під час допиту йому ставили низку додаткових запитань: як вони охороняли село від мародерів, чим він займається і кому сплачує податки.
Щоразу, коли Сергій Донік вживав слово “війна” та “Україна”, його били по потилиці й казали, що треба говорити “спецоперація” та “Росія”.
Водночас Микола розповідав, що російські окупанти шантажували його долею брата, якщо він не буде співпрацювати.
Наступного дня на допит повели лише Миколу. Після повернення йому в присутності всіх один з наглядачів сказав:
– Не хочеш говорити, довше сидітимеш. Я тобі якось увімкну аудіозапис, де людина каже, що ти там-то закопував зброю. Якщо ти до цього часу не зізнаєшся, я тебе завалю.
Але Микола Донік відповів:
– От коли ти ввімкнеш аудіо і я почую, що хтось казав, що саме я закопував, от тоді й можеш завалити.
Пізніше прийшли двоє окупантів та відстібнули від ґрат Сергія. Один з загарбників сказав:
– Прощайся з братом. Раз не хочеш тут говорити, у лісі станеш говіркішим.
Сергій подумав, що його везуть вбивати. Але цього не сталось.
Згодом Сергій вийшов на свободу і почав шукати брата.
Він та батько намагались дізнатись щось про Миколу у старостаті, “комендатурі” в Лазурному і окупаційній адміністрації в Скадовську.
Російські окупанти уникали Сергія та його батька. Якусь відповідь вдалось отримати від гауляйтера Скадовська, але це ні до чого не призвело.
«Якось “начальник військової адміністрації” Скадовська сказав батькові, щоб він не переймався. Що його син у них, цілий та неушкоджений. Що його місяць потримають і відпустять. Але після ротації російських військ Микола зник. Тоді батько знову поїхав до того “начальника” і почав питати, де син. Той йому сказав, що вони виїхали й забрали його із собою. Куди й навіщо, ніхто не знає», – поділився Сергій.
Пізніше Сергій почав звертатися до всіх державних інстанцій та громадських організацій, щоб вони допомогли відшукати Миколу.
І це поки теж ні до чого не призвело. Микола Донік продовжує перебувати в російському полоні.
Раніше повідомлялось про те, що у Каланчаку російські загарбники викрали чоловіка.
