Правдине – селище в Херсонській області Білозерської громади, що пережило розстріли, гуманітарну кризу та запеклі бої при деокупації.
Вісім місяців в селі була важка гуманітарна ситуація – не вдавалося завозити продукти та медикаменти. Окрім того, там постійно проживали російські військові. Місцеві жителі розказують, як людей просто розстрілювали, а щоб “замести сліди”, підривали будинки.
Багато будівель зруйновано, серед них школа, магазин, адмінбудівля. В деяких будинках росіяни облаштовували вогневі та саперські позиції.
Про це розповів херсонець, що днями відвідав селище.
“Десь після Миролюбівки починаються важкі сліди війни. Це окопи, стріляні гільзи, таблички “Міни”, рвані броніки, розбиті облаштовані позиції. Ми постійно чули вибухи. Працювали сапери. Знімали міни. Деякі підривали. Бачили гору цих мін. Розміновувати доводиться багато об’єктів. Було заміновано лінії електропостачання.
Окупанти спеціально мінували цивільну інфраструктуру. Тобто вони просто хотіли завадити швидкому відновленню освітлення в селі”, – каже він.
Розмінування триває та може зайняти певний час – сапери просять зачекати до повного знешкодження територій.
“Подекуди люди на міни, що стирчать в полі, накидували петлю з тросу та витягували їх на узбіччя поля, щоб потім поле орати. Попри все, вони вже пашуть, готують землю до посівної. І досить багато полів, які вже оброблені. Ну тобто поряд окопи, поряд згоріла техніка – а наші сіють хліб”, – зазначає херсонець.
Ще у вересні в самому населеному пункті йшли запеклі бої і фактично він був лінією фронту.
“Заїхали на стару лінію розмежування між нашими та росіянами. Були у двох селах з різних боків каналу, де стояли російські та наші військові. Селищ немає… Люди повертаються, але вцілілих хат дуже мало”, – ділиться очевидець.
Під час боїв більшість селян евакуювалися, а тепер – потроху повертаються. Якщо є куди повертатися.
“Місцеві розповідають трагічні історії часів окупації. Про чоловіка, який втратив двох синів, зовсім молодих. З дружиною тікали після цього з села. Розповідали, як жахливо поводились в селі окупанти, як знущалися над людьми, грабували та мародерили”, – говорить херсонець.
Відступаючи, росіяни закидали селище мінами та артснарядами. Пошкоджено близько 80% будинків.
“На моїх очах селяни звинувачували місцеву жительку в колабораціонізмі. Розповідали неприємні факти, що робила під час окупації. Я навіть не уявляю, як можна залишатися з односельцями поряд після зради”, – каже він.
Місцевих жителів дуже хвилює питання встановлення справедливості по відношенню до зрадників, які співпрацювали чи які допомагали окупантам.
За словами очевидця, мешканці Правдиного мають великі проблеми з фінансами. Люди дуже чекають на державні виплати, щоб хоч щось купити. І потребують інших видів допомоги. Якщо Херсон вже більш насичений продуктовими наборами, засобами гігієни та іншою гуманітаркою – то тут люди їх з нетерпінням чекали та щиро дякували.
Жителям, у яких зруйновані будинки, надають прихисток сусіди, поки ті відбудовують та ремонтують власне житло.
На початку березня вдалося відновити світлопостачання в Правдине.
Олена Гнітецька
