Відколи в Токіо стартували Паралімпійські ігри-2020, у Херсоні функціонує територія підтримки спортсменів. Фанзону Паралімпіади відкрили при ТРЦ «Фабрика». У торгово-розважальному центрі говорять, схвально сприйняли ідею, з якою звернулася Херсонська обласна рада. Тож на третій черзі ТРЦ встановили великий монітор для трансляцій змагань Паралімпіади та виділили майданчик поряд для всіх, хто бажає підтримати українську збірну.
Ведучим у фанзоні виступив відомий херсонський активіст, волонтер Віктор Булка.
-Мені зателефонував співорганізатор цієї фанзони, директор ДЮСШ для дітей-інвалідів Руслан Малашенко, і запропонував попрацювати ведучим. Для мене це вперше. Читаю новини Паралімпіади і готуюся до кожного щоденника, – розповів Віктор.
У фанзоні є програма. Майже щодня тут збираються вболівальники паралімпійців. Дивляться змагання, обговорюють результати тих чи інших спортивних перегонів у Токіо, або ж змагаються самі. Всі бажаючи можуть взяти участь у рухливій грі з м’ячами (бочча).
Одним із днів до фанзони завітали вже відомі спортсменки-легкоатлетки – срібна призерка Паралімпійських ігор у Пекіні та Лондоні, заслужена майстерка спорту України міжнародного класу, почесна громадянка м. Олешки Вікторія Кравченко та майстерка спорту міжнародного класу, чемпіонка світу, чемпіонка Європи, багаторазова чемпіонка України Світлана Півень.
-Зараз дивлюся Паралімпіаду в Токіо і мурашки по тілу. Я все це пережила. Уявляю, як хвилюються спортсмени і їхні тренери. Хочу побажати нашим паралімпійцям сили, терпіння, наснаги і вдалих виступів. Наша підтримка завжди, ми – з вами, – розповідає Вікторія Кравченко.
-Я є у складі збірної України, тренує мене Руслан Анатолійович Малашенко. Була в багатьох країнах – Таїланді, Великобританії, Польщі, Чехії, Італії, Франції. Так вийшло, що отримала травму, довго лікувалася й відновлювалася, і не змогла поїхати в Токіо. Намагаюся тримати себе в тонусі. Готуюся на наступні змагання, – розповідає Світлана Півень.
Обидві спортсменки, що досягли висот на міжнародному рівні, несказанно захоплюються силою духу нашої землячки, плавчині Єлизавети Мерешко, яка вже виборола дві золоті і срібну медаль у Токіо. І це при тому, що в місті немає комунального басейна, де можна тренуватися титулованій спортсменці. Проблема з базами для паралімпійців притаманна взагалі Херсонщині. В області відкривають стадіони зі штучним трав’яним покриттям, геть забуваючи про легкоатлетичні доріжки.
-У мене в Пекіні брали інтерв’ю і запитували – а де Ви готувалися до Паралімпіади? Говорю – бігала по асфальту. А перекладачі не можуть зрозуміти, як це. Уточнюю їм – дорога, шосе, де машини їздять, там і тренувалася. А ще – в Олешківському лісі. Спорт загартовує. Тренуєшся за будь-якої погоди – дощ, сніг. У тебе є мета і ти, не зважаючи ні на що, до неї йдеш. Головне – не перегоріти, якщо перегориш, всі твої труди зведуться нанівець, – говорить призерка Паралімпійських ігор Вікторія Кравченко.
До фанзони приходять і тренери, працівники ДЮСШ в системі інваспорту. Усі в один голос відзначають – перемоги наші паралімпійці здобувають не завдяки чомусь, а всупереч чогось.
-Ці діти в першу чергу перемогли свою хворобу, свою слабкість. Я лікар ДЮСШ. Звісно, домовляємося про місце тренування, укладаємо угоди. Але не завжди там дотримуються гігієнічні вимоги. От на стадіоні «Спартак» діти тренуються, але взимку переодягнутися там ніде. А найстрашніше – це дивитися, як вони самі косять траву на стадіоні, який знаходиться в центрі міста. Тренер, у якого одна рука, пилкою косить… Ми дуже дякуємо, що пускають тренуватися, але ж якісь умови мають бути, – розповіла лікарка дитячої юнацької спортивної школи для дітей-інвалідів Лариса Басалюкова.
Фанзона паралімпійців на ТРЦ «Фабрика» функціонуватиме до 5 вересня включно. У день офіційного закриття плануються показові виступи херсонських паралімпійців та підбиття підсумків Паралімпіади в Токіо.
Марина САВЧЕНКО