На Херсонщині уже згорів острів. Чому там і далі палають плавні?

На Херсонщині уже згорів острів. Чому там і далі палають плавні?
27 мая

Таких масштабних пожеж у плавнях не пам'ятають навіть найстаріші жителі Херсонщини. Від початку року вигоріло вже понад 110 га очерету та сухої трави - це вп'ятеро більше, ніж торік.

За даними ДСНС в Херсонській області, цього року вже зафіксували понад 280 пожеж.

Найбільше постраждали від вогню Олешківський та Голопристанський райони, а також околиці Херсона. Нещодавно поблизу обласного центру вигорів цілий острів на Дніпрі. Згоріли чотири дачі.

Окрім матеріальних збитків, пожежі завдають непоправної шкоди флорі та фауні Пониззя Дніпра.

В Україні палять траву, двоє людей згоріли живцем

Згорілий острів

Наукова співробітниця Чорноморського біосферного заповідника та офіційний консультант природного парку "Нижньодніпровський" Зоя Селюніна розповідає, що особливо загрозливі саме весняні пожежі:

"Адже о цій порі птахи будують свої гнізда, розмножуються ссавці. Ці пожежі мають катастрофічні наслідки для усього живого, особливо, коли вони виникають на природоохоронних територіях і у заповідних зонах природоохоронних територій".

Однією з таких територій є острів Янушев, який згорів на початку квітня. Цей прибережний острів є чи не найсприятливішим місцем серед водно-болотних угідь для птахів і риб.

Чимало пожеж трапляються через людей. Це ненавмисні, а часто і навмисні підпали. Пожежі знищують ікру, яку відкладають риби, горять тварини.

"Неодноразово ми знаходили обгорілих дитинчат великих ссавців, наприклад, диких свиней, косуль, тощо. Страждають і дрібні ссавці, зокрема ті, які занесені до Червоної книги. Наприклад, землерийки, кутори, миші-крихітки. Страждають і птахи, які гніздяться в очеретяних заростях. Вони втрачають свої гнізда, які вже підготували для виведення пташенят", - каже Зоя Селюніна.

Згорілий острів Янушев входить до складу Національного природного парку "Нижньодніпровський". Як розповів директор парку Олексій Чачібая, під час пожежі тут вигоріло понад 20 га сухого очерету. Збитки склали 33 тис. грн. Поліція веде розслідування.

На решті територій ще рахують збитки. Точні площі згарищ визначають за допомогою квадрокоптерів, робота йде за участю обласної влади, наглядових організацій та лісомисливських господарств.

Поліція розглядає дві версії пожеж у плавнях: перша - це дії дачників, які, порушуючи пожежну безпеку, спалюють сміття зі своїх ділянок поблизу очерету. Друга версія - навмисні підпали.

Обгорілий зайчик та зіпсований ґрунт. Чому не варто палити суху траву

Співробітники Держслужби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, хоча й не проводять розслідування, проте діляться власними спостереженнями.

Перший заступник начальника ГУ ДСНС України у Херсонській області Олександр Рудницький наголошує, що час пожеж часто збігається з сильним вітром, тому вогонь дуже швидко поширюється: "У нас є відеозапис пожежі на Білогрудовому острові з квадрокоптера 6 квітня, який показує, що вогонь виник в одній частині острова і пішов по вітру через весь острів на іншу сторону".

У відомстві кажуть, що виглядає так, наче підпали спеціально роблять у вітряну погоду, щоби згоріли якомога більші площі.

Те, що пожежі часто виникають під час вітру, помітили і жителі передмістя.

Олександр із селища Петровське, що під Херсоном, розповів, що одна з останніх пожеж, яка сталася у вітряну погоду, мала кілька джерел займання.

Чоловік вважає, що це були навмисні підпали одночасно у кількох місцях: "Ми й самі намагаємося затримати паліїв, але це дуже складно. ... Тільки одного разу побачили вдалині двох чоловіків, які йшли від берега. Ми намагалися їх наздогнати, але марно, їм вдалося втекти".

Інший місцевий житель, Віталій, прямо говорить, що плавні палять браконьєри: "Хто ж ще? Так вони звільняють місце на мілководді від очерету, куди потім на нерест заходить риба. Коли риба йде по очерету її важко помітити, а якщо заздалегідь випалити, то все добре видно. Вони її потім б'ють сандолями. Але в основному браконьєри це роблять на початку весни".

Чому ж плавні горять і досі?

Це намагається з'ясувати поліція. Утім, поки що відкрито лише три кримінальні провадження за фактами навмисних підпалів очерету в плавнях на Херсонщині.

Говорити про попередні причини підпалів у відомстві поки що відмовляються, посилаючись на таємницю слідства.

За словами заступника начальника Головного управління Нацполіції Херсонщини Миколи Вербицького, поліція постійно працює зі службою з надзвичайних ситуацій, рибоохоронним патрулем та Національним парком "Нижньодніпровський". Але навіть спільними зусиллями дуже складно встановити особи паліїв та затримати їх.

Осередки підпалу, як правило, розташовані далеко, а доїхати туди машиною неможливо. Як правило, зловмисники встигають втекти до того, як поліція дізнається про підпал і човнами добереться до місця злочину.

Увесь період нерестової кампанії ринки Херсонщини були заповнені браконьєрською рибою, що продається "з підлоги" - без документів про купівлю товару в рибних господарствах, дозволів на торгівлю та довідок щодо якості товару. Поліція регулярно виявляє такі випадки під час рейдів. Рибу вилучають, а на продавців складають адміністративні протоколи.

50 тис. за палія

Обласна влада регулярно проводить наради щодо ситуації з пожежами, спілкується з причетними відомствами та громадськістю, але без особливих результатів.

У березні губернатор навіть закликав усіх мешканців Херсонщини долучатися: він пообіцяв 50 тис. грн за одного затриманого палія. Але і це поки не спрацювало.

Обласна влада скаржиться, що бракує допомоги і від громадських активістів.

Крім того, за словами заступника голови Херсонської ОДА Вадима Чабана, керівники дачних кооперативів відмовляються створювати добровільні пожежні бригади на своїх територіях, щоби завадити пожежам від паління сміття.

Новости по теме
Комментарии (0)

Новости

шипшина