Херсонським апеляційним судом витребувано нерухоме майно, що вибуло зі спадкової маси поза волею спадкоємця


24 июня

Звернувшись до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування та витребування майна, позивач пояснив, що після смерті свого батька як спадкоємець першої черги за законом у встановленому законом порядку прийняв спадщину, але свідоцтво про право на спадщину не отримав.

Рішенням місцевого суду від 2011 року за відповідачем було визнано право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами. В подальшому вказане рішення було скасовано апеляційним судом Херсонської області. У період чинності скасованого рішення місцевого суду відповідач подарувала спірний будинок своїй онуці.
Позивач, посилаючись на порушення оспорюваним правочином його прав на спадкове майно, просив визнати недійсним договір дарування та витребувати на його користь нерухоме майно.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи рішення недоведеністю тієї обставини, що нерухоме майно, яке є предметом оспорюваного договору дарування, належало спадкодавцю та увійшло до складу спадщини. Відтак місцевий суд дійшов висновку про відсутність порушення прав та інтересів позивача, що позбавляє права спадкоємця на витребування спірного будинку у добросовісного набувача за договором дарування.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду встановила, що такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи та нормам права, що регулюють спірні відносини.
Так, враховуючи, що будівництво житлового будинку було розпочато спадкодавцем на підставі дозвільних документів, на відведеній для цього земельній ділянці, однак після закінчення будівництва право власності спадкодавцем на нього не було оформлено, до позивача, як спадкоємця, перейшло право забудовника на оформлення спірного нерухомого майна у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд дійшов висновку, що після набуття позивачем права на спадщину, майно, що увійшло до складу спадщини, вибуло зі спадкової маси поза волею спадкоємця, оскільки перейшло у власність іншої особи на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, у зв`язку із чим право позивача на спадщину підлягає захисту в судовому порядку. Позивач, як спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно ще до часу його державної реєстрації, має право відповідно до ст. 388 ЦК України витребувати це майно від його добросовісного набувача, яка набула майно безвідплатно не у безпосередньо власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зауважила, що визнання недійсним договору дарування, вчиненого після рішення суду щодо спірного майна, але в подальшому скасованого, не є належним способом захисту прав позивача, який не є стороною цього правочину, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Апеляційним судом також роз'яснено, що здійснені добросовісним набувачем суттєві поліпшення майна не перешкоджають його витребуванню, а захист прав добросовісного набувача у такому випадку здійснюється в порядку, визначеному частиною четвертою статті 390 ЦК України, згідно з якою добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди; якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.


Проте такі вимоги не були предметом даного спору та судового розгляду.
Отже, Херсонським апеляційним судом оскаржуване рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково, витребувано на користь позивача житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, забудовником якого був батько позивача

 

Новости по теме
Комментарии (0)

Новости

пап