Народний депутат України Павло Павліш у співавторстві з колегами пропонує внести зміни в законодавство, щоби виключити з переліку юридичних осіб, які мають повідомити про кінцевих бенефіціарів, цілу низку організацій, які відповідають ознакам добровільності об’єднання та неприбутковості.
Про це йдеться у законопроекті, що надійшов до Верховної Ради.
«Ми пропонуємо звільнити від необхідності повідомляти про кінцевих бенефіціарів організації, щодо яких відсутня доцільність у подачі відповідної інформації про кінцевих бенефіціарних власників», – розповів нардеп.
До переліку увійшли: громадські об’єднання та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), благодійні організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, органи самоорганізації населення, житлово-будівельні, дачні (дачно-будівельні), садівничі, городні (садівничо-городні) та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, споживчі товариства, релігійні організації, пенсійні фонди, недержавні організації професійного самоврядування (саморегулювання), адвокатські бюро.
«У діючому законі про ці організації «забули», а відсутність вищевказаних юридичних осіб у переліку виключень означає, що вони зобов’язані подавати зазначену інформацію», – пояснює Павліш.
Так, Закон України «Про громадські об’єднання» не містить вимог до мінімального розміру статутного капіталу громадської організації. Згідно із частиною шостою статті 3 Закону «Про громадські об’єднання», члени (учасники) громадської організації не мають права на частку майна громадської організації.
Як наслідок, виокремити відсотки для визначення вирішального впливу якогось учасника громадської організації на її діяльність є фактично неможливим.
Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про громадські об’єднання», повноваження засновника громадської організації закінчуються після її державної реєстрації в установленому законом порядку. Тому засновники не можуть розглядатись як власники та/ або особи, які мають істотний вплив на діяльність громадської організації.
Згідно із частиною другою статті 5 Закону України «Про громадські об’єднання» кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об’єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадського об’єднання. Членство в громадському об’єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. В той же час згідно з статтями 10, 11 Закону, вищим органом управління громадської організації є Загальні збори саме членів громадської організації. Кількість та перелік членів громадської організації не має обов’язково вказуватися у статуті громадської організації. Таким чином, визначити на час подання інформації державному реєстратору навіть точну кількість членів громадської організації та склад її загальних зборів (як найвищого органу управління) часто є неможливим.
Така ж приблизно ситуація і з іншими видами юросіб з переліку.
Бо ж у юридичних особах, засновниками яких є виключного фізичні особи, саме останні вважаються її кінцевими бенефіціарними власниками, а відомості про них вже внесені в Єдиний державний реєстр, тому обов’язок подачіінформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності таких юридичних осіб, у випадку незмінності таких осіб, нардепам видається зайвим.
«Вважаю за доцільне залишити обов’язок подавати відповідні відомості та документи лише при реєстрації юридичної особи та у разі змін, які відбулись саме в частині бенефіціарних власників та структурі власності юридичної особи» – підсумував він.
Партнерський матеріал