24 грудня 2015 року Президент підписав закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Минуло вже півтора року, а про успіхи чи невдачі цього процесу досі нічого не чути.
Ми вирішили дізнатися, як відбувається роздержавлення ЗМІ на Херсонщині.
На першому етапі реформування державних та комунальних ЗМІ у Херсонській області, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 848, беруть участь 8 друкованих засобів інформації.
При цьому, у зведеному реєстрі редакцій, що реформуються, міститься інформація про 27 комунальних та державних друкованих ЗМІ Херсонської області. Вони будуть включені у другий етап реформування.
«У пілотному проекті (першому етапі реформування преси) на Херсонщині взяли участь 50% комунальних друкованих ЗМІ, це красномовний показник налаштованості редакційних колективів на реформування! Однак перший етап роздержавлення проходить досить пасивно через правову необізнаність редакторів та значну затримку у прийнятті постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі», яка була ухвалена лише 23 листопада 2016 року. Фактично всі редакції – і першоетапники, і другоетапники – будуть реформуватися паралельно. Навіть редакції-пілотники зможуть його завершити не раніше травня-червня 2017 року (за законом реформування для першоетапників мало завершитися до кінця 2016 року)», – розповіла медіа-експертка Оксана Жіляєва.
Вона також відзначає, що на Херсонщині в деяких районах проявився саботаж реформи з боку місцевих рад, який триває й досі.
«Ніяк не бажають владні засновники відпускати «кишенькові» газети у вільне «плавання». Великий інтерес у керівників і депутатів рад є до майна та приміщень редакцій. З’являються проблеми з організаційно-правовими формами нинішніх редакцій. Деякі з них зареєстровані як комунальні підприємства, деякі не перереєстровувалися й залишилися державними чи ще якимись», – розповіла вона.
Ми раніше писали про проблеми газети «Каховська зоря», керівництво якої ніяк не може розпочати процес роздержавлення, головним чином через позицію керівників райради та районної державної адміністрації. Наразі ситуація досі незмінна.
«У нас все стабільно. Приміщення намагаються відібрати, розпочати процес роздержавлення не дають», – розповіла головний редактор Жанна Кисельова.
Депутати Каховської районної та міських рад досі не винесли на сесію питання про вихід зі співзасновників юрособи. Окрім цього, депутати обох рад і чиновники вирішили оголосити бойкот поки що свої «районці», та не заключають з нею договори на висвітлення діяльності.
«Нам вони не дуже то і потрібні. Редакція все одно заробляє на себе гроші, але навіщо райраді і міськвиконкому газета, в якій вони не друкуються?», – дивується редактор.
Протилежна ситуація у Іванівському районі, де 5 квітня завершено процес реформування газети «Нове життя». Це найвіддаленіший район області з найменшою чисельністю населення. Засновником газети тут, як і в Каховці, була райрада та РДА, але розійшлися вони із газетою мирно.
«У нас все пройшло без проблем. На сесії колишні вже засновники прийняли рішення, і ми перереєстрували газету. Хоча, ми вже давно жили автономно. Грошей з бюджету не отримували, окрім тих, що нам платили засновники за висвітлення діяльності згідно укладених договорів. Так живемо і зараз, уклавши договори із сільрадами та райрадою», – розповідає редактор газети Алла Ніколаєнко.
При цьому наклад у газети невеликий – 1000 примірників, але всі вони продаються і доставляються підписникам.
«Ми і до реформування були більш-менш самостійними, але зараз стало краще – ми нікому не звітуємо, спокійно працюємо для читачів. Зараз плануємо перезапустити сайт», – розповіла редактор.
Позитивно оцінюють процес реформування і у редакції Скадовської районної газети «Чорноморець». Її редактор – Тетяна Підгородецька вважає, що це потужний поштовх для розвитку локальної преси.
«Ми увійшли до першого етапу реформування, який, до речі, ще не закінчився. В області взагалі жодної перереєстрованої газети немає. Як і всюди, засновники прийняли рішення про вихід, але процес ще триває», – розповіла Тетяна.
Слід відзначити, що засновниками «Чорноморця» були одночасно районна рада, районна державна адміністрація та міська рада.
«Газета з 2006 року діє у формі комунального підприємства. З цього часу вона не отримувала дотацій з бюджету. Ми звичайно маємо договори з органами влади на висвітлення діяльності, але ніколи не мали над собою цензури. Звісно, коли у нас було три начальники – мер, голова райради та РДА – були складності, але жодного разу ми не отримували вказівки, що писати і про кого. Зараз, після того, як засновниками стала редакція, нам стало легше дихати», – ділиться Тетяна Підгородецька.
Саме той факт, що газета була довгі роки на госпрозрахунку, допомогло редакції безболісно реформуватися, тоді як в деяких сусідніх районах доля дотацій з бюджету на газету складає 60-70%.
«Звісно, коли ти залежиш від бюджету, інтерес читача тебе хвилює менше, ніж інтерес твоїх роботодавців. У нас відсоток коштів за висвітлення діяльності органів влади десь на рівні 15-20%, і для нас це не критичні гроші. Ми заробляємо на підписці, рекламі та оголошеннях, і це дає нам свободу», – каже редакторка.
За словами Тетяни, головна їх ціль зараз – довіра аудиторії.
«Ми хочемо, щоби нас асоціювали з демократичною пресою. У нас в районі зараз дуже яскравий медійний і політичний ландшафт, і це дає нам змогу бути цікавими і потрібними нашій аудиторії», – розповідає Тетяна.
Очевидно, що процес реформування районної преси є непростим, але важливим, адже більшість «районок» мають свого читача, традиції та історію, і здатні формувати громадську думку в тих місцях, де інколи інших видів ЗМІ немає взагалі. І те, чи будуть ці газети працювати без «наглядача», залишає шанс для читача отримувати збалансовану інформацію, а не джинсу чи паркет з високих та не дуже кабінетів.
Текст: Сергій Нікітенко, регіональний представник ІМІ у Херсонській області, для сайту МОСТ
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії.