Херсонець Андрій Проценко: «Дуже радий медалі чемпіонату світу»

Херсонець Андрій Проценко: «Дуже радий медалі чемпіонату світу»
10 марта 2014 года.

Херсонець Андрій Проценко приніс третю медаль чемпіонату світу в приміщенні у скарбничку української збірної, вигравши «бронзу» зі стрибків у висоту.

У Сопот Андрій їхав, маючи в активі 2,33 м. 2,32 м він подолав з третьої спроби, тим самим зберігши шанси на медаль. Хороша спроба була і на 2,34 м, але планка не встояла. У той же час ще трьом атлетам - катарцю Мутазу Есса Баршиму, росіянину Івану Ухову та американцеві Еріку Кайнарду - висота підкорилася.

- Якщо я хотів боротися за медаль, потрібно було переносити висоту на 2,36 метри. Що я і зробив, - пояснив Андрій Проценко після завершення змагань.

2,36 м Проценко подолав з першої спроби і виграв бронзову медаль. Попереду лише Баршим і Ухов. У обох по 2,38 м. Андрієві ця висота поки що не підкорилася.

- Почувався добре, але до 2,38 метрів було багато спроб і трішки втомився, - розповідає Андрій. - Насправді, все було під силу, спроба на 2,36 м це показала. Але і втома, і хвилювання дали про себе знати.

Намагався все брати з першої спроби, але коли збив планку на висоті 2,32 метри, зібрався не відразу.

Налаштовувалися на змагання самостійно чи все ж більше допоміг тренер?

Без тренера дуже складно, раніше завжди їздив без нього. І навіть у моральному плані непросто. Він мене добре знає, знає всі мої помилки. Зараз він приїхав до Сопота - і недаремно.

Які думки крутилися в голові, коли на 2,38 стрибали Кайнард і Ухов?

Коли Кайнард стрибав заключну спробу, звичайно, хвилювався. Адже у той момент вирішувалася моя позиція. І мені потрібно було б, щоб залишитися на п'єдесталі, переносити висоту на 2,40 метрів.

А коли суперник, який виступає перед вами збиває планку, як це на вас впливає?

Залежить від ситуації і від людини, на скільки вона готова і сильна психологічно. Інколи навіть «заводить». Часто збиває: ти це бачиш, нервуєш і думаєш про те, як би самому не збити. А буває думки інші: «Він збив, а я подолаю цю висоту - і виграю».

На заключних висотах ви не просили про оплески, проте глядачі їх вам дарували і так. Вам це допомагає чи заважає?

Оплески мені ніколи не заважали. Інша справа, що сам поки що не прошу їх. Починаю нервувати і можу «затиснутися» при розбігу.

Цього сезону ви встановили три особисті рекорди...

Був добре готовий, травми оминули стороною. Незадовго до чемпіонату України захворів, мені дозволили не виступати там, і я зміг краще підготуватися до чемпіонату світу.

Минулого року у мене було «срібло» на Всесвітній Універсіаді, але тут рівень значно вищий, кваліфікація складніша і конкуренція сильніша. Це моя перша медаль чемпіонатів світу, і я їй безмежно радий.

Новости по теме
Комментарии (0)

Новости

шипшина